Олексій Михайлович Лаптев- художник-графік, книжковий ілюстратор, поет. Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР. Заслужений діяч мистецтв РРФСР.

Жив в Москві. Навчався в школі-студії Ф. І. Рерберга (1923) в Москві, у П. І. Львова та Н. Н. Купреянова в ВХУТЕМАСе / ВХУТЕІН (1924-1929 / 1930). З 1925 працював художником-ілюстратором в ряді журналів. Співпрацював з книжковими видавництвами Москви. Автор книг-навчальних посібників для мистецьких ВНЗ. У 1944 відзначений дипломом I-го ступеня Комітету у справах мистецтв при РНК СРСР за цикл малюнків «Військова серія» 1942-1943. Учасник виставок: в т.ч. багатьох республіканський, всесоюзних, зарубіжних; персональні: 1938 1949 - Москва. Член Спілки Художників. Нагороджений медалями СРСР. Автор ілюстрацій до творів класичної російської і радянської літератури, в т. Ч. Книг для дітей. Працював в області станкової графіки на сучасні та історичні теми, а також в скульптурі малих форм. Писав вірші, опублікував кілька дитячих книг зі своїми власними ілюстраціями. Останній раз одна з книг А. М. Лаптєва була перевидана в 2010 році.

Це йому Незнайко вперше дозволив себе намалювати. І портрет вийшов настільки схожий з оригіналом, що всі наступні «портретисти» лише повторювали і обігравали створений А. М. Лаптєв образ.

Виконані пером і аквареллю малюнки А. М. Лаптєва не просто прикрасили перші дві частини Носівської трилогії, вони, як точно зауважив в рецензії на «Пригоди Незнайка та його друзів» Юрій Олеша, підкреслили «її легкість, її радісний, річний, ми б сказали , польовий колорит ». У тій же самій рецензії, рядок з якої ми тільки що процитували, Ю. Олеша зауважив, що вся книжка нагадує хоровод: «цілий хоровод пригод, жартів, вигадок». Ця асоціація виникла у рецензента, без сумніву, завдяки ілюстраціям А. М. Лаптєва. Вони багатофігурних і неймовірно рухливі. Зображення постійно «змінюють місця, конфігурацію, врізаються в текст, перетинають його по діагоналі» (Л. Кудрявцева), не даючи нашому оку відірватися від чудового, яскравого, різноманітного хороводу забавних і милих коротишек. Ілюстрації Олексія Михайловича «ніжні, ліричні, тендітні ... зі зворушливою теплотою і разом з тим привабливою« серйозністю », всамделешностью» (А. Лавров) докладно, крок за кроком, малюють світ маленьких чоловічків. І ці істоти у Лаптєва хоча і нагадують дітей (вони по-дитячому одягнені, у них дитячі звички), «але ніяк не діти, не пародія,, що не шарж на дитину, і не ляльки, а казкові чоловічки» (Л. Кудрявцева).

Роботи художника знаходяться в багатьох регіональних музеях, а також у приватних колекціях в Росії і за кордоном.

Н. Гоголь. Вечори на хуторі біля Диканьки

Лаптєв А. Забавні малюки. Мал. і текст А. Лаптєва. М. Радянський художник, 1949

Гоголь Н. Мертві душі

Раз два три

А. Чехов. розповіді

І. Крилов. байки

Н. Носов. Пригоди Незнайка та його друзів

Різні книги ...

повністю

Валентин Олександрович Сєров (7 січня 1865, Санкт-Петербург - 22 листопада 1911 Москва) - російський живописець і графік, майстер портрета.

Лисиця і виноград. Папір, графітний олівець. 22,2х35,5 см.

Серед безперечних шедеврів, якими настільки багато і різнобічно представлено мальовниче і графічне спадщина Валентина Олександровича Сєрова, серія його ілюстрацій до байок І. А. Крилова займає велике і важливе місце.

Квартет. 1895-1898 рр. Папір, графітний олівець. 22,1х35,5 см.

Художник працював над серією протягом шістнадцяти років (з 1895 по 1911 рік) і особливо інтенсивно - в останні роки життя.

Лев в старості

Результатом цієї роботи стало велику кількість цілком закінчених творів, які, будучи чудовими ілюстраціями до байок І. А. Крилова, мають в той же час велику самостійну художню цінність.

Латану свитку. Папір, графітний олівець. 19х30 см.

Те, що В. А. Сєров звернувся до байок, не було несподіванкою, його неодмінно повинен був залучити їх гострий гумор, який дуже цінував художник в життя. Крім того, Сєров з дитинства любив тварин, в їх поведінці знаходив багато спільного з характером поведінки людей. Художник постійно спостерігав за ними, малював їх, про що свідчать численні замальовки в альбомах різних років.

Лев і вовк. Папір, графітний олівець, туш, перо. 26,8х 42,5 см.

У 1895 році А. І. Мамонтов задумав видати байки І. А. Крилова з ілюстраціями В. А. Сєрова. Він люб'язно запропонував художнику зробити кілька малюнків для цього видання. Спочатку А. І. Мамонтов припускав включити в видання все байки, але потім вирішив обмежитися лише найбільш популярними.

До байці «Щука». 1896 р

Видання вирішено було назвати «Дванадцять малюнків В. А. Сєрова на байки І. А. Крилова» і скласти його з наступних дванадцяти листів: «Обоз», «Ворона і Лисиця», «Мельник», «Вовк і Журавель», «Тришкин каптан »,« Квартет »,« Селянин і Розбійник »,« Ворона »,« Лев і Вовк »,« Осел і Мужик »,« Мавпа і окуляри »,« Щука ».

Мор звірів. Папір, італійський олівець. 26,7х42,5 см.

Робота над малюнками до байок захопила Сєрова, і, хоча видання не було здійснено, художник зробив велику кількість чудових замальовок і закінчених ілюстрацій *

«Мавпа і окуляри». Папір, графітний і парний олівець. 26,7х42,5 см.

З самого початку перед Сєровим встала важке завдання - не тільки створити цілком певні художні образи, а й передати специфіку басенного оповідання. А для цього потрібен був особливий художню мову. Адже байка - це побіжна жива замальовка дійсності, що містить у собі зазвичай повчальний зміст. Письменник-байкар помічає в житті побутові курйози, промахи, смішні сторони життя, людські пороки і недоліки і, виливаючи в байок форму, по-своєму загострює їх, перебільшує.

Ворона в павиних пір'ї. До байці «Ворона». Папір, графітний олівець.

Крилов висміяв негативні людські якості, перенісши їх на тварин. При цьому він навмисне згустив фарби, щоб якомога болючіше вдарити по людському самолюбству, щоб підкреслити, посилити повчальний зміст, що випливає з тієї чи іншої ситуації.

Крилов не випадково обрав саме байку своєю зброєю в боротьбі з людськими вадами; мудра простота її змісту і гумористичний прийом оповідання доступні будь-якому читачеві, легко їм засвоюються. Мова байки, близькою до народної мови прислів'їв і приказок, добре запам'ятовується.

Вороненя. В.А. Сєров «Малюнки до байок А.І. Крилова », Ленінград, 1951

Сєров, як ніхто інший, розумів специфіку басенного оповідання. В результаті багаторічних наполегливих і невтомних пошуків він знайшов свою просту, влучну форму розповіді, збагачену гумором і співзвучну мови байки.

Жаби, що просять царя. В.А. Сєров «Малюнки до байок А.І. Крилова »

Не відразу вдалося художнику досягти тієї художньої закінченості форми і тієї смислової ємності, які потрібні були для баєчної ілюстрації. Починаючи з 1896 року він наполегливо прагне знайти свій образотворчий «байок мову», але остаточно знаходить його лише в пізніх ілюстраціях.

Заєць на ловлі. В.А. Сєров «Малюнки до байок А.І. Крилова »

Художник ретельно відбирає в байці головне і передає його скупими художніми засобами. Так, поступово, він зовсім відмовляється від тону, світлотіні і тих подробиць, які зустрічаються в таких початкових аркушах, як «Вовк і Вівчарі», «Три мужика», «вороненя». Пізніше він працює тільки олівцем, акцентуючи і загострюючи його цікавлять деталі, виявляючи в малюнку найбільш характерні риси загальних образів байок.

Лев і лисиця, офорт. В.А. Сєров «Малюнки до байок А.І. Крилова »

Однак на перших порах художник ще досить докладний. Він відмовляється поки тільки від мальовничих прийомів в графіку. Це помітно в підході до байки «Три мужика», малюнок якої носить жанровий характер. Звичайна жанрова сценка (зображені три мужика за вечерею в сільській хаті) ще й конкретна і багатослівна. У ній недостатньо підкреслено головне, ледь помітна іронія. Те ж саме можна сказати і про малюнку «вороненя». Він ще громіздкий, складний, недостатньо лаконічний.

Дві собаки. В.А. Сєров «Малюнки до байок А.І. Крилова »

Згадані роботи передають тільки зміст байок. Сєрову ж хотілося добитися того, щоб ілюстрації мали ще й самостійну гротескну виразність. А для цього малювати треба було простіше, лаконічніше і, разом з тим, гостріше. Ось чому велика частина спочатку задуманих композицій багато разів перемальовувати, все більше спрощуючись і загострюючись.

Так, поступово переробляючи, в корені змінилася композиція «Квартету». У новій композиції Сєров розташував звірів в зворотному порядку-справа наліво, і така композиція здалася йому більш вдалою. Крім того, художник змінив вигляд кожного звіра, переробив його позу, рух, кривляння; зробив його більш комічним. В результаті вийшла не просто жанрова сценка, а виникли байок образи, крізь які став найбільш виразно проступати повчальний зміст. Сєров підкреслив в малюнках найхарактерніше-то, що взагалі властиво того чи іншого звіра. Це - вже нові риси Серовское методу, вони і визначили його подальші пошуки.

Бритви. В.А. Сєров «Малюнки до байок А.І. Крилова »

Працюючи над байками, Сєров постійно використовував свої численні альбоми, в яких вже були замальовки потрібних йому тварин. Він любив і добре знав тварин, а тому зміг дати їм досить влучні характеристики. Зображував він вовка (лист «Вовк і Журавель») або лисицю у виноградної лози (лист «Лисиця і виноград») - в будь-якому конкретному випадку помітно, що художник уважно і довго вивчав характер кожного звіра. Ось чому так вірно змалював він тварин в листі «Мор звірів» - лева, що виділяється серед інших звірів своєю величною, гордою поставою, викручуватися перед левом лисичку, вишкірилися вовків і нешкідливого простодушного вола, якого звірі «за гріхи» мають намір принести в жертву.

Вовк і пастухи. В.А. Сєров «Малюнки до байок А.І. Крилова »

В іншому листі ( «Лев і Вовк») зображений розсерджений могутній цар звірів, грізно дивиться услід понуро плентаються вовку, який посмів урвати шматочок від його видобутку. Дуже скупими засобами, майже однією лінією охарактеризовані лев і вовк. Виразні їх пози.

Не менш переконливий і по-своєму цікавий лист «Лисиця і виноград». Хитромудра лісонька, кокетливо зігнувшись, тихо лащиться до виноградної лози. Шахрайка вичікувально дивиться на гроно винограду, що висить, на жаль, занадто високо.

Образи всіх цих звірів вдалися художнику не відразу. Він нескінченно переносив за допомогою тонкої прозорої паперу знайдений ним малюнок з одного аркуша на інший, залишаючи на новому аркуші, лише ті деталі, які, на його думку, були найбільш вдалі. Він посилював ці деталі, спрощуючи і узагальнюючи попередню композицію, відточуючи лінію, працюючи над обсягом.

Незважаючи на ретельне опрацювання кожного малюнка, штрихи і лінії його ніколи не справляли враження засушенности. Наполегливий свою працю художник завжди вмів приховати за уявною невимушеністю і свободою малюнка.

Так працював Сєров над байками «Вовк і Журавель» (починаючи з акварельного заливки і перового малюнка і закінчуючи лаконічним олівцевим малюнком), «Лев і Вовк» (від раннього тонового акварельного малюнка аж до останнього олівцем максимально спрощеного варіанту), «Тришкин каптан» ( від натурної замальовки до гранично перебільшеного образу).

Такий же грунтовної переробки піддалася і байка «Ворона» (лист «Ворона в павиних пір'ї»). Художник вирішує тему гранично скупо, зображуючи вирядився в павині пір'я ворону, яка крокує комічно-важливо, високо піднявши голову, і павичів, хто дивиться на неї зверхньо і неприязно, як на самозванка в їхньому товаристві. Тут незрівнянно дана характеристика і ворони і павичів.

Ще вдаліше виявився лист «Мавпа і окуляри». Здається, не можна вирішити задачу більш гостро, більш економно. Мавпа, яка так своєрідно «розпорядилася» своїми окулярами, - єдина фігура, яка зображена на аркуші.

Малюнки В. А. Сєрова до байок І. А. Крилова - справді видатні твори, які, відштовхуючись від літературного таланту Крилова-байкаря, знайшли глибоко самостійне значення. Вони цінні самі по собі. У зорової формі художник виявив в них те, що хотів сказати письменник словом. Сєров передав і глибоко народний гумор криловських байок, що містить в собі гостроту і влучність бачення життя і особливості Криловського мови, близької до розмовної мови, - все те, що робить байки Крилова справді народними літературними творами.

В. Тахтарева

* У цьому виданні листівок відтворюються лише деякі з цих листів, а також ті, що не призначалися для Мамонтовского видання. Ці малюнки були виконані в різний час, починаючи з 1895 року і закінчуючи 1911 роком.

БАСНИ І. А. Крилова В образотворчому мистецтві

Вперше байки І. А. Крилова почали ілюструвати близько 200 років тому. Так, книги з лазнями, прикрашені прекрасними ілюстраціями, побачили світло. Пізніше, коли з'явився кінематограф і мультиплікація, картинки до байок ожили. Завдяки цьому з творчістю І. А. Крилова змогла познайомитися вся наша країна!

Існує велика кількість масових видань байок І.А. Крилова з ілюстраціями художників різних стилів і напрямків. У XX столітті їх проілюструвала понад 50 художників. Серед них: Н.І.Альтман, І.Я.Білібін, Ю.А.Васнецов, А.А.Дейнека, М.В.Добужінскій, І.С.Ефімов, В.М.Конашевіч, Кукринікси, Б.М .Кустодіев ... і все - найвідоміші імена!

І.А. Крилов створив понад 200 байок, більше половини з них проілюстровано. Перше місце за кількістю ілюстрацій можна відвести байці «Лисиця і виноград» - 31.

Отже, почнемо знайомство з художниками.

Художник-гравер Андрій Петрович Сапожников (1795-1855)

А.П. Сапожников був художником-аматором, займався малюванням у вільний час. За професією же був офіцером і перебував на службі з інженерного корпусу. Довгий час відвідував класи малювання Академії мистецтв, а в 1834 році навіть склав «Початковий курс малювання» і подарував його Академії, разом із зразками (моделями і гіпсами), для роздачі учням на іспитах. Сапожников залишив неповторний слід в самих різних областях: він одночасно і військовий інженер, і живописець, і графік і скульптор, а також видавець, колекціонер, педагог, автор першого російського посібника з теорії та практиці малювання для загальноосвітніх навчальних закладів, що використовується до сих пір.

У 1834 році Сапожников почав ілюструвати байки Крилова. Всього він проілюстрував 93 байки. Його малюнки відрізняються точністю і побутової достовірністю, відзначені тонким майстерністю і виразністю, але головне - передають своєрідність, російський національний характер Криловського басенного творчості. Люди у Сапожникова - це російські люди, будь то дурний мужик або цікавий пан; їх оточує російський сільський пейзаж; його звірі досить реалістичні, сильні і слабкі, хитрі й простодушні, добрі і злі. Але А.П. Сапожников ні анімалістом, тому не всі звірі йому вдалися, наприклад, кішки у нього далекі від досконалості. Незважаючи на це, гравюри А.П. Сапожнікова за свідченням сучасників дуже подобалися І.А. Крилову. Тепло відгукувався про них і В.Г. Бєлінський: «Скільки ... таланту, оригінальності, життя! Який російський колорит в кожній рисі! ».

Тепер звернемося до іншого ілюстратору.

Великий російський живописець Валентин Олександрович Сєров (1865-1911)

Сєров звернувся до байок, тому що його завжди приваблював їх гострий гумор, який дуже він дуже цінував в життя. Крім того, Сєров з дитинства любив тварин, в їх поведінці знаходив багато спільного з характером поведінки людей, спостерігаючи за ними і малюючи, про що свідчать численні замальовки в альбомах його різних років.

У 1895 році Сава Мамонтов задумав байки Крилова з ілюстраціями Валентина Сєрова. Вірніше сказати, в першу чергу Мамонтов хотів видати ілюстрації: альбом повинен був називатися «Дванадцять малюнків В.О.Сєрова на байки І. А. Крилова»: «Обоз», «Ворона і Лисиця», «Мельник», «Вовк і Журавель »,« Тришкин каптан »,« Квартет »,« Селянин і Розбійник »,« Ворона »,« Лев і Вовк »,« Осел і Мужик »,« Мавпа і окуляри »,« Щука ». Сєров взявся за справу з ентузіазмом. І, хоча книга так і не була видана, над ілюстраціями до Криловським байкам художник працював до кінця своїх днів - для нього, латентного анімаліста, ця затія стала творчою віддушиною. З роками його малюнки ставали все лаконічніше і гостріше. Сєров шукав інтонацію, яка дозволила б передати гумор Крилова мінімумом засобів. Показовий приклад таких творчих шукань - ілюстрації, які він робив для байки «Квартет»: чи не послухавши криловской моралі, художник все ж пересадив музикантів в іншому порядку.

Художник ретельно слідував за текстом твору, відбирав у байках головне і передавав його скупими художніми засобами, нічого не привносячи від себе. Поступово він зовсім відмовився від тону, світлотіні і працював тільки олівцем, акцентуючи і загострюючи його цікавлять деталі, виявляючи в малюнку найбільш характерні риси загальних образів байок. Звірі на малюнках Сєрова дуже схожі на звичайних левів і ведмедів, лисиць і ворон, але в той же час вони мають усі риси характеру героїв літературних творів. В.А.Серов працював над ілюстраціями до байок І. А. Крилова тривалий час, близько 15 років і особливо інтенсивно - в останні роки життя. У 1934 і 1944 рр. видавництво «Детгиз» випустило в світ два видання байок І. А. Крилова з його ілюстраціями.

Створив ілюстрації до байок І. А. Крилова і інший художник-анімалістІван Семенович Єфімов (1878-1959).

І.С.Ефімов, учень В.О.Сєрова, був графіком, художником театру, ілюстратором дитячих книг, педагогом, найбільшим майстром станкового і монументального скульптури. Заслужений діяч мистецтв РРФСР, народний художник РРФСР. Разом з дружиною, Н.Я. Симонович-Ефимовой (1877-1948), створив перший радянський ляльковий театр. Своєрідно ілюстрував дитячі книги. Його звірі і в скульптурі, і в ілюстрації по-особливому пластичні і виразні. І.С.Ефімова називали "королем тварин". Художник багато працював аквареллю, а в 1930-і роки знайшов новий для себе матеріал для малювання - м'який літографський і італійський олівці. А його ставлення до скульптурних матеріалами, сприяло зближенню пластичного і декоративно-прикладного мистецтв.

У його роботах тваринний світ стає впізнаваним і близьким, завдяки любові художника до предмету зображення. Це ілюструють і збереглися в архіві більше 50 малюнків і начерків на папері і кальці до байок І.А. Крилова, створених в 1910-і - 1940-і роки.

Начерки ілюстрацій до байок, створені в 1910-і роки: «Вовк і Лисиця», «Вовк і Ягня», «Ворона і Лисиця», «Жаба і Віл», виконані графічним і італійським олівцями. Найбільше художника надихнула байка «Лисиця і Виноград», до неї було створено 30 ескізів ілюстрацій (8 кольорових акварельних і 22 італійським і графічним олівцями).

Володимир Михайлович Конашевич (1888-1963)

Один з найвідоміших майстрів книжкової ілюстрації, який створив велику кількість ілюстрацій до байок І. А. Крилова за радянських часів. В.М.Конашевіч навчався в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1908-1913) у К. А. Коровіна, С.В.Малютіна. Як ілюстратор дитячої книги почав активно працювати з 1922 р, був одним з провідних художників Детгиза. Свої малюнки він виконував аквареллю, чорною тушшю, пером, олівцем, позначаючи контури предметів, силуети людей. У композиції майже не було пейзажів. Колірна гамма обмежувалася трьома-чотирма кольорами, а багатобарвність створювалася за рахунок використання безлічі відтінків. Художник був дуже точний в деталях. Його роботи часом відрізняються схильністю до декоративній манері, висхідній до графіку "Світу мистецтва", членом якого він був в 1922-1924 рр. З 1930-х років В.М. Конашевич майже повністю віддався ілюстрування дитячих книжок.

Євген Михайлович Рачёв (1906-1997) - радянський художник-анімаліст, відомий своєю роботою в галузі книжкової графіки. Ім'я художника нерозривно пов'язане з казками, особливо, казками з героями-тваринами. За тридцять років творчої діяльності Е.М.Рачёв створив сотні ілюстрацій. У 1958-1959 роках для виставки "Радянська Росія" виконав велику серію малюнків до байок І. А. Крилова.

У 1973 році Е.М.Рачёв став Лауреатом Державної премії. У більш пізніх ілюстраціях Е.М. Рачёва до байок І. А. Крилова багато тварин і звірі «одягнені» як люди, в людський одяг, тим самим, художник показує, що за казковим сюжетом і казковими образами ховаються реальне життя і реальні людські відносини. Кольорові малюнки Рачёва ошатні, яскраві, декоративні. Працював художник аквареллю, яку клав тонким прозорим шаром, гуашшю і вугіллям. Він завжди вибирав для своїх ілюстрацій найбільш гострі і драматичні або комічні моменти, сюжети, щоб розкрити перед дитиною саму суть твору.

БАСНИ І. А. Крилова в мультиплікації

Сучасних дітей складно захопити класикою. Їм важко читати повісті й оповідання, вірші і романи. Зате вони із задоволенням дивляться фільми, мультфільми. Цю схильність дітей до візуалізації можна використовувати для розширення їх кругозору. Барвиста анімація, яскраві персонажі, захоплюючі сюжети неодмінно пробудять в них бажання познайомитися з творчістю письменників ближче.

У байках І. А. Крилова немає нудних і утомливих моралей, а є лише істини, які актуальні завжди. І в наш час вони, як ніколи, необхідні! Тому байки легко перейшли в мультиплікацію.

Дивитися і слухати байки Крилова - одне задоволення. Більшість анімаційних фільмів були зняті ще за радянських часів - період, коли ЗМІ, книги і фільми займалися вихованням дітей та формуванням у них почуття товариства, поваги, обов'язку і відповідальності. Напевно, тому вони настільки популярні сьогодні.

Ранні мультфільми відрізняються яскравою музикальністю. Використано модні в той час джазові напрями. У більш пізніх мультфільмах, можливо, немає вже такої легкості (і музичної, в тому числі), але, зате значно покращився їх технічне виконання.

Байки Крилова - відео для малюків і дорослих, кожен знайде для себе щось потрібне і вагоме.

Перші мультфільми створювалися в чорно-білому варіанті.

ЧОРНО-БІЛІ МУЛЬТФІЛЬМИ :

КВАРТЕТ. 1 935(Втрачений). У 1947 знятий повтор. Авторами мультфільму були А. Іванов і П.Сазонов.

Історик кінематографа Семен Гінзбург писав про це мультфільмі: « Зміст фільму перегукувалася з тієї нової дійсністю, в умовах якої фільм був створений. Це додало йому справжню актуальність. Фільм користувався видатним успіхом не тільки у юних, але і у дорослих глядачів. Його ідейним достоїнств супроводжували гідності художні. Фільм відрізнявся гарним темпом, ясністю сюжетного розвитку. Рух, міміка персонажів розкривали їх характери ».

Олександр Васильович Іванов (1899 - 1959) - радянський режисер-мультиплікатор, художник-мультиплікатор, один із зачинателів радянської графічної мультиплікації. У 1919 році закінчив Тамбовський учительський інститут, в 1922 - Тамбовські художні майстерні. Переїхавши до Москви, вчився у ВХУТЕМАСе. У 1926 році організовує при кінофабриці «Совкіно» мультиплікаційну майстерню, де почав знімати короткометражні агітфільми. У 1927 році створює свій перший художньо-мультиплікаційний фільм «Тараканище» - перша екранізація за казкою К. І. Чуковського. З 1936 року працював режисером на кіностудії «Союзмультфільм», де був членом художньої ради кіностудії. Член КПРС з 1955 року. Створив 33 мультфільму.

Сазонов Пантелеймон Петрович (1895-1950). Також навчався у ВХУТЕМАСе, але спершу в Московському університеті на юридичному факультеті і навіть працював слідчим в різних установах Липецька, Тамбова і Москви. Одночасно займався в різних ізостудіях. У мультиплікації з 1929 року. До 1936 року працював з А.В.Иванова, потім - самостійно. Брав участь в розробці і застосуванні методу мальованого звуку «Іввостон».
Працював в 1936-1950 роках - на кіностудії «Союзмультфільм» (з перервою з 1943 по 1948 рік - на кіностудії «Воентехфільм»). Син і дочка стали також художниками-постановниками мультфільмів. Дружина теж працювала на студії «Союзмультфільм», монтажером.

Еммануїл Якович Двинский (Письменницький псевдонім - А. Володін; 1910-1985) - відомий радянський журналіст, кінорежисер і сценарист; москвовед, автор численних путівників по Москві і її архітектурним пам'яткам. Був сценаристом декількох мультфільмів, в їх числі «Лиса будівельник» і «Квартет». Пізніше працював разом з Івановим і Сазоновим над новим мультфільмом «Квартет» (1947) - кольорова версія.

ВОРОНА І ЛИСИЦЯ. 1937.П.П.Сазонов самостійно зняв мультфільм по байці Крилова - вільну екранізацію знаменитої байки.

ОРЕЛ І КРОТ. 1944. П.П.Сазонов.

КВАРТЕТ. +1947.

А. Іванов, П.Сазонов, Е.Двінскій.

ЛИСИЦЯ БУДІВЕЛЬНИК. 1950.

Разом з Івановим створював цей мультфільм Федір Хитрук (1917-2012). (Хитрук відомий своїми мультфільмами «Історія одного злочину», «Топтижка», «Вінні-Пух» і ін.)

ВОРОНА І ЛИСИЦЯ. КУКУШКА І ПІВЕНЬ.1953

З А.Івановим працювали стали згодом відомими художники-мультиплікатори Ф.Хітрук і В.Котёночкін (1927-2000). (Котьоночкіна ми знаємо як режисера мультсеріалу «Ну, постривай!», А як художник, він створив багато мультфільмів по байкам Михалкова і численним казкам.)

БАБКА ТА МУРАХА.1961

Цей мультфільм уже зняв син художника-мультиплікатора П.П.Сазонова - Анатолій Пантелеймонович Сазонов(1920-1991) - кінохудожник анімаційного кіно, заслужений художник РРФСР (1972), педагог, кандидат мистецтвознавства, професор, сценарист.

А ВИ, ДРУЗІ, ЯК НЕ СІДАЙТЕ ... (Без слів, тільки музика). 1972

(1927-2016) , Радянський режисер-мультиплікатор, художник-мультиплікатор, сценарист. Працював в основному в змішаній технології: лялькова і мальована мультиплікація, перекладка.

У СВІТІ байок. 1973

Мультфільм знятий Андрієм Хржановського (род.1939) в техніці перекладки за мотивами байок Івана Андрійовича Крилова «Цікавий», «Осел і Соловей», «Зозуля і Півень». У мультфільмі використана картина «Парад на Марсовому полі», а також малюнки Олександра Сергійовича Пушкіна. У музичному оформленні взяв участь камерний ансамбль «Мадригал» під керуванням Льва Маркіза. А.Хржановскій зняв «Пушкініану» - мультфільми за мотивами творчості О.С.Пушкіна.

Хочеться вірити, що в даний час - час новітніх технологій та нових можливостей - знайдуться майстри: художники, кінорежисери, сценаристи, які відновлять демонстрацію байок великого байкаря в новому творчому ключі. Це необхідно для підростаючого покоління.

Чемодурова Ольга Леонідівна , Поет, прозаїк, голова Івантеевскій регіонального відділення «Співдружності творчих сил», член Спілки журналістів Підмосков'я

Проектна робота з літератури учениці 5 В класу МБОУГ №1 Скіпіна Христини.

Проектна робота по літературе.Можно використовувати при вивченні творчості І. А. Крилова

Завантажити:

Попередній перегляд:

Щоб користуватися попереднім переглядом презентацій створіть собі аккаунт (обліковий запис) Google і увійдіть в нього: https://accounts.google.com

Підписи до слайдів:

Герої байок І. А. Крилова в ілюстраціях. Проектна робота з літератури учениці 5 В класу МБОУГ №1 Скіпіна Христини. Учитель: Куликова О.А.

Ми знаємо, що дійові особи (герої) байок (тварини, рослини, речі, іноді - люди) зазвичай уособлюють людські якості. Кожен герой був носієм якоїсь відмінною риси: лисиця - хитрість; осел - дурість; вовк - жадібність; заєць - боягузтва. Кращому байкарем вважають Івана Андрійовича Крилова. Багато крилаті вирази з його байок увійшли в сучасну мову кожної людини. Ми беремо картинки з пам'яті, вимовляємо: «Слон і Моська», «Лебідь, рак та щука», «Вовк і ягня» ... і відразу все ясно.

24 лютого 1809 року було випущено тоненька книжка на блакитним папері без будь-яких прикрас. У книзі були 23 байки І.А. Крилова. Друга книга вийшла 8 березня 1811 року. Надрукована так само скромно, як і перша. Перша ілюстрована книга байок Крилова з'явилася в 1815 році. Всі байки супроводжувалися малюнками і гравюрами.

Ілюстрація завжди була тісно пов'язана з літературою. Власне бачення прочитаного пропонували багато великих художники. Часто художній твір ставало поштовхом до написання полотен, які стали згодом шедеврами образотворчого мистецтва. Ілюстрації до художніх творів здатні підняти рівень їх сприйняття на кілька порядків і значно посилити вплив, який чиниться ними на читача. Багато знаменитих художники із задоволенням малювали ілюстрації до вподобаним літературних творів, дуже часто навіть не плануючи використовувати їх для оформлення текстів - просто так, для душі, піддавшись чарующему дії слів.

Хоча ілюстрації до байок Крилова зроблені різними художниками, його персонажі легко впізнавані.

Ілюстрації Валентина Сєрова до байок І. Крилова стали самостійним і значним твором мистецтва. Художнику вдалося надзвичайно обмеженими засобами практично «дослівно» передати точний зміст, закладений в байки їх автором. Він любив і добре знав тварин, а тому зміг дати їм досить влучні характеристики. Зображував він вовка ( «Вовк і Журавель») або лисицю у виноградної лози ( «Лисиця і виноград») - в будь-якому конкретному випадку помітно, що художник уважно і довго вивчав характер кожного звіра. Ілюстрації художника В.А. Сєрова

Ілюстрація до байки І. Крилова «Лев в старості»

Ілюстрація до байки І. Крилова «Квартет»

Ілюстрація до байки І. Крилова «Лисиця і виноград»

Ілюстрація до байки І. Крилова «Лев і вовк»

Цікаві ілюстрації художника початку XIX століття Олександра Орловського «Дем'янова юшка» «Кінь і вершник»

Цікава історія цих малюнків. Вони були випадково знайдені членами Гуртка любителів російських витончених видань в колекції Е. Г. Шварца, який успадкував її від збирача першої половини XIX ст. А. Р. Томілова - друга художника Орловського. «Собача дружба» «Квартет»

А тепер давайте подивимося на різні ілюстрації до байок І.А. Крилова у виконанні художника А.М. Лаптєва. «У сильного завжди безсилий винен» «Вовк і ягня»

«А ви, друзі, як не сідайте, Все в музиканти не годитесь» «Квартет»

«Коли в товаришах згоди немає, на лад їх справа не піде» «Лебідь, рак і щука»

«Невіглас так само в засліпленні лайкою науку і науку, І все вчені праці, Не відчуваючи, що він їсть їх плоди» «Свиня під дубом»

«Ти все співала? Це справа: Так піди ж, потанцюємо! » "Бабка та мураха"

«Ай, Моська! Знати, вона сильна, Що гавкає на Слона! » «Слон і Моська»

«На жаль, то ж буває у людей: Як не корисна річ, - ціни не знаючи їй, Невіглас про неї свій толк все до худу хилить; А якщо невіглас познатнее, Так він її ще й жене »« Мавпа і окуляри »

Ілюстрація до байки "Селянин і Смерть" Художник А. А. Дайнека

Ілюстрації художниці І. А. Петелина «Мавпа і окуляри» «Бабка й мураха»

«Квартет»

«Слон і Моська» «Лебідь, рак і щука»

Ілюстрації художника Е. Рачева «Лебідь, рак і щука» «Ворона і лисиця» "Вовк і Ягня"

Ілюстрації художників А. Баженова М.А. Таранова «Стрекоза і Мураха» "Вовк і Журавель"